Юрій Легур

 

                                                   Легур Юрій,

майстер виробничого навчання

ІМЕРСИВНІ ТА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СЛЮСАРІВ З РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано досвід впровадження імерсивних та цифрових технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів». Розглянуто комплекс методичних кейсів, презентованих у межах педагогічного челенджу «Ключі до успіху педагога» – проведення бінарних уроків, створення інтерактивних Padlet-хабів. Обґрунтовано ефективність системи наставництва «Учень – Учень» та технології «Перевернутий клас» для формування професійних компетентностей. Особливу увагу приділено науковій апробації розробок на засіданні Вченої ради Інституту професійної освіти НАПН України та в межах регіонального науково-педагогічного експерименту.

Ключові слова: імерсивні технології, цифрова освіта, бінарний урок, перевернутий клас, наставництво учень-учень, мобільна діагностика, штучний інтелект, пірингове навчання.

ВСТУП

Стрімка цифровізація автомобільної галузі докорінно змінює профіль компетентностей сучасного слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Сьогодні діагностика автомобіля – це не лише візуальний огляд чи механічні вимірювання, а складний процес взаємодії з електронними блоками управління (ЕБУ) через високотехнологічне програмне забезпечення. Проте традиційні методики професійної освіти часто залишаються в межах застарілих підходів, де теоретичне вивчення конструкції двигуна відірване від реальних алгоритмів комп’ютерного аналізу. Це створює критичний розрив між рівнем підготовки випускника та вимогами сучасних сервісних центрів.

Особливої гостроти це питання набуває в умовах воєнного стану в Україні. Постійні безпекові виклики вимагають від педагогів закладів ПТО пошуку інструментів, які могли б забезпечити високу якість практичної підготовки без фізичної присутності учня в майстерні 24/7 [3, с. 12]. Саме імерсивні технології (технології занурення), такі як 3D-візуалізація та доповнена реальність, стають тим «містком», що дозволяє візуалізувати приховані технічні процеси [4, с. 45]. Представлена система «цифрових ключів» до успіху педагога базується на здатності адаптуватися, впроваджувати інновації та робити навчання життєво релевантним.

Інтеграція імерсивного контенту з інструментами мобільної діагностики (CarScanner, ELM 327) та штучним інтелектом відкриває нові горизонти для індивідуалізації навчання. Це дозволяє реалізувати стратегію «цифрового супроводу» учня, де викладач виступає не просто ретранслятором знань, а архітектором цифрового освітнього середовища. У такій системі теорія перестає бути статичною, вона стає динамічним інструментом, що перевіряється в реальному часі через екран діагностичного сканера або інтерактивну модель [6, с. 8].

Концепція бінарного уроку «Методика прийому та застосування діагностичного обладнання» базується на принципі «теорія миттєво перетворюється на вміння». Викладач у класі фокусується на аналізі даних, тоді як майстер виробничого навчання транслює свої дії з майстерні безпосередньо на великий екран аудиторії за допомогою засобів потокового відео. Студенти одночасно бачать технічний процес підключення адаптера ELM 327, роботу з програмним інтерфейсом CarScanner у реальному часі, чують фахові коментарі та здійснюють спільний аналіз показників ЕБУ [1, с. 3]. Такий підхід усуває розрив між теоретичним описом системи та її фізичним відгуком. Важливим елементом тут є система наставництва «Учень – Учень». Під час практичного аналізу даних мобільної діагностики учні, які швидше опановують функціонал CarScanner або мають кращі цифрові навички, виступають менторами у своїх мікрогрупах, що сприяє глибокому засвоєнню матеріалу через пірингове навчання (peer-to-peer).

Дистанційний урок на тему «Загальна будова КШМ. Рухомі деталі» реалізований як цілісний навчальний хаб на платформі Padlet. Це не просто перелік посилань, а логічно структурована цифрова екосистема, де успішно впроваджено модель «Перевернутий клас». Учні заздалегідь отримують доступ до мікролекцій, імерсивних 3D-моделей Mozabook [5, с. 21] та вступних діагностичних тестів. Це дозволяє використовувати час синхронного заняття не для ретрансляції базової теорії, а для активних дискусій, розв’язання складних ситуаційних задач («кейс-метод») та інтерактивної роботи з ШІ-асистентом. Чат-бот «Механікс» при цьому виступає як персональний віртуальний ментор, доступний 24/7, який спеціалізується саме на питаннях загальної будови та обслуговування КШМ. Він автоматично обробляє типові запити учнів щодо конструкції вузлів, технічних допусків чи алгоритмів перевірки деталей механізму, знімаючи з викладача сотні рутинних питань та дозволяючи йому зосередитися на творчому керуванні процесом навчання [2, с. 2]. Висока якість цього контенту була підтверджена на засіданні Вченої ради Інституту професійної освіти НАПН України.

Створення такого цифрового середовища є критично важливим з огляду на психологічне навантаження воєнного часу. Постійна загроза та стрес вимагають особливої гнучкості освітнього процесу, можливість отримати доступ до матеріалів у будь-який безпечний момент, гейміфіковані елементи для емоційного розвантаження та постійна підтримка віртуального асистента формують у студентів відчуття стабільності. Це допомагає учням зберігати концентрацію та почуватися успішними навіть за межами навчальної майстерні, що є вирішальним для підтримки мотивації. Поєднання «живих» трансляцій, засобів мобільної діагностики та асинхронних Padlet-хабів дозволяє сформувати стійкі професійні компетентності, які повністю відповідають сучасним запитам високотехнологічного ринку автосервісних послуг.

Для забезпечення прозорості та розповсюдження кращих практик, хід реалізації методичних напрацювань було зафіксовано у форматі відеозвіту. Повний запис виступу на педагогічному челенджі «Ключі до успіху педагога», де детально продемонстровано роботу імерсивних сервісів та реакцію учнівського середовища, доступний за QR-кодом нижче. Це дозволяє іншим педагогам наочно оцінити динаміку бінарного уроку та методику взаємодії з ШІ-асистентом у реальних умовах майстерні.

Відеозапис Педагогічного челенджу «Ключі до успіху педагога»

 

ВИСНОВКИ

Цифровізація освіти – це не просто заміна паперових підручників планшетами, а повне переосмислення методики викладання. Використання штучного інтелекту, імерсивних діагностичних систем та інтерактивних платформ дозволяє готувати фахівців, які не бояться складних технічних викликів.

Перспективи розвитку даного напряму полягають у подальшому розширенні використання віртуальної та доповненої реальності (AR/VR), створенні персоналізованих освітніх траєкторій за допомогою ШІ та інтеграції в освітній процес хмарних сервісів для аналізу великих даних (Big Data) автомобільних систем. Ефективність підходу підтверджена перемогами у престижних конкурсах, зокрема І місцем у Всеукраїнському конкурсі «Планета ІТ» (2025). Навчаючи інших у системі наставництва та постійно взаємодіючи з цифровізованим середовищем, студент стає справжнім майстром своєї справи, готовим до роботи в суспільстві майбутнього.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Легур Ю., Жеребенко Н., Волошинова І. Методична розробка бінарного уроку «Діагностування технічного стану деталей та систем двигунів».

2.    Легур Ю. В. Методична розробка уроку дистанційного навчання «Загальна будова кривошипно-шатунного механізму. Рухомі деталі».

3.    Морзе Н. В. Дистанційні та змішані форми навчання в закладах професійної освіти. 2023.

4.    Литвинова С. О. Імерсивні технології в освітньому процесі. 2022.

5.    Павлова В. В. Використання 3D-моделювання у ПТО. 2023.

6.    Технічний посібник з експлуатації діагностичного обладнання OBD-II (ELM 327) та ПЗ CarScanner. 2023.