Лідія Бондаренко

 Лідія Бондаренко

старший майстер

ОСВІТА В ЦИФРОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ У ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗА НАПРЯМКОМ «ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ»

 

АНОТАЦІЯ

У статті розкрито особливості професійно-практичної підготовки здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти за напрямком «Громадське харчування» в умовах цифрового суспільства. Проаналізовано основні виклики, що виникають у процесі цифровізації освітнього середовища, та окреслено перспективи використання цифрових технологій у виробничому навчанні. Особливу увагу приділено організаційній та координуючій ролі старшого майстра, який забезпечує єдність вимог до професійно-практичної підготовки, взаємодію з майстрами виробничого навчання та наближення освітнього процесу до реальних умов діяльності підприємств громадського харчування.

Розкрито досвід навчального закладу щодо впровадження хмарних технологій та цифрових платформ у навчальний процес. Особлива увага приділяється практичному кейсу використання платформи Google Classroom для організації виробничого навчання, де цифрові інструменти забезпечують повний цикл підготовки. Результати дослідження підтверджують, що цифровізація дозволяє оперативно коригувати освітній процес, забезпечувати якісний зворотний зв’язок та здійснювати ефективний моніторинг працевлаштування випускників.

Ключові слова: професійно-технічна освіта, громадське харчування, цифровізація, Google Classroom, професійно-практична підготовка, старший майстер, реформа шкільного харчування, онлайн-навчання.

ВСТУП

Цифрове суспільство характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій, що суттєво впливає на всі сфери життя, зокрема на систему професійної освіти. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти мають оперативно реагувати на ці зміни, забезпечуючи підготовку конкурентоспроможних фахівців, здатних працювати в сучасних умовах виробництва.

Особливої уваги потребує професійно-практична підготовка здобувачів освіти за напрямком «Громадське харчування», де якість виконання професійних дій, дотримання санітарно-гігієнічних норм і стандартів безпосередньо впливають на безпеку та здоров’я споживачів. У цьому контексті важливою є роль старшого майстра, який організовує та координує виробниче навчання, сприяє впровадженню цифрових інструментів і забезпечує зв’язок між теоретичною підготовкою та практичною діяльністю.

Актуальність теми зумовлена необхідністю переходу від традиційного «паперового» супроводу навчання до інтерактивних освітніх екосистем. Дослідження таких науковців, як Р. Гуревич та М. Кадемія, підтверджують, що цифровізація підвищує інтенсивність навчання [2, с. 14]. Проте сьогодні особливої актуальності набуває практичний аспект — як саме цифрові інструменти допомагають майстру та старшому майстру забезпечити якість підготовки в умовах дистанційних та змішаних форм навчання.

Метою статті є висвітлення практичного досвіду впровадження цифрових технологій у професійно-практичну підготовку здобувачів освіти за напрямком «Громадське харчування» у Регіональному центрі професійної освіти ім. О. С. Єгорова та аналіз нових організаційних функцій старшого майстра в цих умовах.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Організаційна роль старшого майстра в умовах цифровізації

В умовах цифровізації освітнього процесу професійно-практичної підготовки старший майстер виконує ключову організаційну та управлінську функцію. Його діяльність спрямована на планування, координацію та контроль професійно-практичної підготовки здобувачів освіти. Використання цифрових засобів, зокрема електронної документації, цифрових планів виробничого навчання, онлайн-комунікації з майстрами виробничого навчання, дозволяє підвищити ефективність управління освітнім процесом.

Старший майстер забезпечує єдність вимог до організації практичних занять, контролює дотримання санітарно-гігієнічних норм у навчальних майстернях і лабораторіях, сприяє впровадженню сучасних методів навчання. Цифрові інструменти дають можливість оперативно аналізувати результати навчання, виявляти проблемні питання та своєчасно вносити корективи в освітній процес та забезпечувати якісний зворотний зв’язок.

2. Практичні приклади використання цифрових технологій

У професійно-практичній підготовці здобувачів освіти за напрямком «Громадське харчування» цифрові технології використовуються як ефективний засіб формування професійних компетентностей. Так, під час підготовки майбутніх кухарів і кондитерів застосовуються цифрові технологічні картки приготування страв, відеодемонстрації послідовності технологічних операцій, електронні інструкції з санітарної обробки обладнання та робочих поверхонь.

Для професії «Офіціант» доцільним є використання цифрових сценаріїв обслуговування гостей, відеомоделювання професійних ситуацій, інтерактивних завдань з культури обслуговування та правил особистої гігієни. Такі форми роботи дозволяють наблизити навчальний процес до реальних умов професійної діяльності та формують у здобувачів освіти відповідальне ставлення до якості виконання своїх обов’язків.

Цифровізація освітнього процесу в Центрі за напрямком «Громадське харчування» базується на створенні єдиного інформаційного простору. Ключовим кейсом у цьому напрямку стало впровадження платформи Google Classroom, як основного інструменту супроводу уроків виробничого навчання.

Структура електронного курсу для кожної навчальної групи включає:

·                    Методичний блок: розміщення технологічних та інструкційних карток у цифровому форматі, що забезпечує доступ до них з будь-якого мобільного пристрою безпосередньо на робочому місці.

·                    Візуальний контент: надання презентаційних матеріалів, авторських відеоінструкцій приготування страв відповідно до теми уроку. Це дозволяє здобувачу освіти неодноразово переглядати складні етапи технологічного процесу [3, с. 34].

·                    Система контролю: створення електронного журналу успішності, що забезпечує прозорість оцінювання.

·                    Зворотний зв’язок: здобувачі освіти завантажують результати своєї роботи у вигляді фото- та відеозвітів, що дає змогу майстру детально проаналізувати вигляд готової страви, дотримання правил нарізки чи оформлення.

Організаційна роль старшого майстра в цій системі суттєво трансформувалася. Будучи доєднаним як викладач до кожної навчальної групи в Google Classroom, старший майстер отримує можливість в реальному часі бачити якість викладання матеріалу майстрами в/н та успішність здобувачів освіти всього закладу. Це дозволяє оперативно аналізувати результати навчання, виявляти прогалини у викладанні та коригувати освітній процес, не чекаючи завершення семестру.

Використання цифрових баз даних дозволяє вести системний моніторинг працевлаштування та продовження навчання випускників, підтримуючи з ними постійний зв’язок.

3. Основні напрями діяльності старшого майстра з майстрами виробничого навчання у цифровому суспільстві

У цифровому суспільстві особливого значення набуває взаємодія старшого майстра з майстрами виробничого навчання. Для оперативної комунікації з педагогічним колективом використовуються платформи Zoom та Google Meet, а також створено професійні спільноти у месенджерах Viber та Telegram. Це забезпечує миттєве вирішення організаційних питань.

Основними напрямами цієї діяльності є методичний супровід, координація освітнього процесу та обмін педагогічним досвідом. Старший майстер сприяє впровадженню цифрових освітніх ресурсів, організовує консультації, майстер-класи, семінари-практикуми, обговорення результатів виробничого навчання.

Використання цифрових платформ для спільного планування занять, аналізу навчальних досягнень і обговорення проблемних питань дозволяє забезпечити узгодженість дій педагогічного колективу. Такий підхід сприяє підвищенню якості професійно-практичної підготовки та формуванню у здобувачів освіти стійких професійних навичок.

Старший майстер сприяє розвитку цифрової компетентності майстрів, а саме: заохочує майстрів у проходженні онлайн-курсів для актуалізації професійних навичок згідно з вимогами цифрової економіки, організовує тестування майстрів в/н на рівень цифрової грамотності та навчання з використання ШІ-інструментів. Допомагає майстрам в адаптації програм виробничого навчання під формат змішаної або дистанційної освіти.

Важливим вектором діяльності старшого майстра стала організація цифровізації документації (перехід на електронну базу дидактичного забезпечення уроків виробничого навчання, цифрові плани-конспекти уроків й онлайн звітність майстрів в/н), координація роботи майстрів у сучасному НПЦ, обладнаному промисловим устаткуванням, організація репозиторіїв методичних матеріалів, відеоінструкцій у цифровому форматі та зовнішньої цифрової взаємодії.

В навчальному закладі активно використовується цифровий потенціал для:

1.                  Проведення онлайн-курсів підвищення кваліфікації для майстрів виробничого навчання інших закладів освіти.

2.                  Навчання кухарів освітніх закладів відповідно до вимог Реформи шкільного харчування, що ініційована Першою леді Оленою Зеленською.

3.                  Організації онлайн майстер-класів, де за допомогою камер високої чіткості демонструються сучасні кулінарні техніки.

ВИСНОВКИ

Отже, освіта в цифровому суспільстві ставить перед закладами професійної освіти нові виклики, водночас відкриваючи значні перспективи для розвитку професійно-практичної підготовки здобувачів освіти. Досвід нашого закладу доводить, що освіта в цифровому суспільстві — це не лише використання гаджетів, а створення нової культури професійної підготовки. Впровадження Google Classroom та систем онлайн-моніторингу дозволило зробити процес виробничого навчання гнучким та орієнтованим на результат.

Старший майстер у цих умовах стає цифровим менеджером, який забезпечує якість професійно-практичної підготовки через постійний аналіз даних та мережеву взаємодію. Роль старшого майстра за напрямком «Громадське харчування» є визначальною у впровадженні цифрових технологій, координації діяльності майстрів виробничого навчання та забезпеченні якості підготовки майбутніх фахівців.

Використання цифрових інструментів у професійно-практичній підготовці сприяє підвищенню мотивації здобувачів освіти, формуванню професійних компетентностей і відповідального ставлення до майбутньої професійної діяльності. Перспективою подальшого розвитку є глибша інтеграція цифрових сервісів у процеси професійної сертифікації випускників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                  Биков В. Ю. Цифрові технології в професійній освіті. Київ : ІПТО НАПН України, 2020.

2.                  Гуревич Р. С. Цифрові технології в професійній освіті: інноваційний підхід. Вінниця: ТОВ «Друк», 2020. 256 с.

3.                  Морзе Н. В. Цифрова компетентність педагогічних працівників. Київ : Педагогічна думка, 2019.

4.                  Санітарні правила і норми для закладів громадського харчування. Київ, 2021.